Яка виборча система потрібна Україні?

Плюси і мінуси змішаної виборчої системи 

               Змішана виборча система застосовується в тих країнах, де існує необхідність досягнення компромісу між різними політичними силами (при формуванні зображення уряду). По суті, мова йде про укладання “офіційних” між правлячими партіями і опозиціями. Саме тому в умовах протистояння офіційних сил в Україні змішана виборча система найбільш затребувана.

               Парламент формується завдяки комбінованому варіанту змішаної виборчої системи, а саме: частина депутатів обирається за мажоритарним принципом, а частина – за пропорційним. Вибори проводяться одночасно в багатомандатних (за партійними списками) і одномандатних (мажоритарники) округах.

               В Україні змішана виборча система діяла в період з 1998 по 2006 роки. Тоді політичні партії і блоки мали право на рівне представництво в усіх виборчих комісіях, висування кандидатів у депутати в багатомандатних та одномандатних виборчих округах, проведення передвиборної агітації та рівний доступ до ЗМІ. Однак попередній досвід показав, що дана система має ряд істотних недоліків. Тим більше, що змішана виборча система ніколи повністю не задовольняла представників різних політичних сил.

Найбільш поширені недоліки мажоритарної складової:

• значна втрата голосів виборців (коли в округах висувається велика кількість кандидатів, і в підсумку перемагає кандидат, що набрав всього лише від 7 до 10%);

• лобіювання регіональних інтересів переважає над загальнонаціональними (депутати підпадають під вплив губернаторів або олігархів);

• використання “сірих” і “брудних” технологій в ході виборів (адмінресурс, корупція, підкуп виборців);

• використання ситуативного союзу в Парламенті, оскільки кожен самовисуванець має свою передвиборчу програму і не пов’язаний партійними зобов’язаннями;

• мажоритарну складову вважають більш дорогий і фінансово витратною через те, що замість виборчих кампаній декількох партій проводиться кілька тисяч окремих виборчих кампаній самовисуванців.

Пізніше екс-президент України Віктор Янукович повернувся до змішаної системи і спробував сконцентрувати владу в одних руках за рахунок мажоритарної складової. Йому вдалося розширити свої можливості для адміністративного тиску на місцях і фактично підім’яти Парламент під себе. Згодом змішана виборча система остаточно вичерпала себе в Україні і більше не має потенціалу для усунення істотних недоліків.

Плюси і мінуси пропорційної виборчої системи із закритими списками

               В Україні пропорційна виборча система з закритими списками застосовувалася в 2006-2007 рр. і була скасована за часів президентства Януковича. При застосуванні пропорційної виборчої системи закритих списків виборець голосує виключно за список кандидатів в цілому. В даному варіанті голосування великі шанси стати депутатами мають кандидати, розташовані на початку партійного списку. Якщо в списку є 50 осіб, а партія отримала 25 виборчих квот, то депутатами, відповідно, стануть 25 перших кандидатів. Ця пропорційна система значно посилює владу партійного керівництва, оскільки саме воно визначає, хто займе перші місця в списку.

Головні недоліки цієї системи:

• виборець не може вплинути на розподіл мандатів всередині партійного списку;

• депутати захищають інтереси партії, а не виборців;

• за рахунок авторитетних кандидатів (спортсменів, артистів, політиків) в Раду обираються невідомі особи;

• кандидати в депутати дуже часто купують місця в списку;

• переможцями стають партії або блоки з мільйонним бюджетом, оскільки маленькі політсили не можуть з ними конкурувати з-за відсутності великих фінансових вливань.

               Однак пропорційна система з закритими списками набагато краще, ніж змішана, оскільки в ній частково відсутня корумпована складова (мажоритарна). Крім того, дана система стане своєрідним містком для впровадження пропорційної системи з відкритими списками.

Залиш свою думку, місту Запоріжжя важлива Ваша думка.